Розробила вчитель початкових класів Колєснікова С.П. Мета: виховувати в дітей повагу до хліба, дбайливе, бережливе ставлення до нього, повагу до праці землеробів, до рідної землі. Обладнання: плакат з написом «Хліб - усьому голова», ілюстрації з альбому «Як до нас приходить хліб». ХІД ЗАНЯТТЯ Слайд 2 Учитель. Хліб на столі - велика радість людям! Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю наснагу і невтомність людської праці. Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини! Споконвіку ведеться в Україні, що хліб у хаті - це багатство, сіль - це гостинність і щирість. Нашу Вітчизну з давніх-давен називають хлібним краєм, бо люди, що живуть тут, завжди були великими праце¬любами, вміли гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. Для нашого народу хліб був не просто стравою - це була основа його життя і найдорожча святиня. За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Зай-деш - і одразу видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще було таке повір'я: «Хліб на столі - Бог у домі». В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.
Слайд 3 Візьму я в руки хліб духмяний - Він незвичайний, він святий, Ввібрав і пісню, й працю в себе, Цей хліб рум'яний на столі. Йому до ніг вклонитись треба, Він скарб найбільший на землі.
Слайд 4 Перед цією нивою Шапку скинь, синок: Бачиш, пробивається Хлібний колосок?
Слайд 5 Скільки же в це зернятко Вкладено труда! Знають лише сонечко Вітер і вода.
Слайд 6 Не відразу стали зерна Хлібом тим, що на столі. Люди довго і невтомно Працювали на землі!
Вчитель. Чи знаєте ви, як пахне життя? робить хліб живим, частиною душі кожного з нас.
А початок хліба - маленька зернинка. Зернятко нагадує дитину у сповитку, немовлятко. Це іскринка життя, джерельце життя у згорточку.
Слайд 7 Жито-жито! Немала і неблизька дорога Від зернин розсипчастих малих До буханки хліба золотого, До окрайчика в руках твоїх.
Вчитель Ми сьогодні помандруємо з маленьким зернятком, побачимо, яку далеку дорогу доводиться проходити йому до великої круглої паляниці.
Діти читають віршовані рядки. Слайд 8 Тепле й духмяне у бункері зерно Водоспадом пада, шелестить воно.
Слайд 9-10 Возять золото машини Мов янтар, одно в одно, Золотиться в них зерно. П. Мостовий
Слайд 11-12 У млині Тут зерно машини мелють. Повно борошна в мішках. Білі стіни. Біла стеля. Білі сутінки в кутках. Л. Кудрявська Учитель супроводжує розповідь ілюстраціями з альбому «Як до нас приходить хліб». Перегляд слайдів 13-38 Гра «А що потім?» - А щоб перевірити, чи всі мене добре зрозуміли і чи уважно слу¬хали, пограємо у гру «А що потім?». Гру починаю я. Щоб виростити добрий урожай зерна, треба спочатку підготувати поле до посіву. А що потім? Кому я кину м'яч, той повинен швидко і правильно продовжити розповідь: «Удобрити ґрунт». «А що потім?» «Зорати поле». Хто не зможе назвати, той кидає м'яч мені без відповіді, вдаряючи ним об підлогу. (Гра триває доти, доки діти не назвуть останній етап: «Хліб на столі» або «Хліб у магазині».) - Хліб! Скільки б не мали його люди - завжди говорять про хліб зі щирою повагою, беруть його до рук трепетно й урочисто. Із хлібом пов'язано багато казок та легенд. Ось послухайте одну з них.
Легенда. Перший хліб Вперше хліб з'явився на землі понад п'ятнадцять тисяч років тому. В пошуках їжі давні люди почали вживати колосся дикої пшениці, жита, ячменю. Згодом навчилися розтирати його між камінням і варити на вогнищі. Перший хліб мав вигляд рідкої каші. Можна припустити, що якось частина каші вилилась на вогонь і перетворилася на рум'яний корж. Своїм приємним смаком він здивував людину, і хліб почали пекти. Поява хлібних дріжджів пов'язана з такою легендою. Якось у Давньому Єгипті раб, який приготував тісто для хліба, десь забарився. Тісто підкисало. Переляканий раб кинувся випікати з нього хлібини. Вдалися вони смачними і пишними. Відтак, давні єгиптяни винайшли дріжджі й почали їх додавати до тіста. Тепер без хліба вже не сідали до столу. На письмі його позначали так само, як сонце і золото – кружечком з крапкою посередині. *** Майстри-пекарі були у великій пошані. На їх честь складалися пісні, зводилися монументи. До наших часів у Римі зберігся пам’ятник пекарю, який жив дві тисячі років тому. А неповага до хліба прирівнювалася до найтяжчого злочину. Тих, хто випікав неякісний хліб, іноді суворо карали. Тепер хліб випікають машини. Вони просіюють борошно, місять тісто, викладають його у форми, направляють по конвеєру до печей. Та все одно у кожного майстра хліб має свій смак. Бо кожен вкладає в нього свою майстерність, свій досвід. А ще в духмяному ароматі хліба, батонів чи булочок – нелегка праця тих людей, які обробляють землю, вирощують жито чи пшеницю, відвозять зерно до млинів, перемелюють його... А от дивина! В Індії, Африці та на деяких островах Тихого океану ростуть справжні хлібні дерева. Їх плоди досягають іноді метра в довжину і важать понад десять кілограмів. Запечені, вони мають смак пшеничного хліба. Легенда Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював майстер, замикав її власноруч, коли треба було майстрові кудись вийти. Той майстер лише один знав про все багатство короля. І так розжився той майстер, що не розумів, що таке бути голод¬ним. Та й одного разу каже королю: - Золото - цар! А Данило поправляє його: - Ні, чоловіче, хліб - усьому голова! - Ні, золото і срібло. Так вони посперечалися. Король повернувся і пішов геть з май¬стерні. А наступного дня бачить король Данило золотий напис на стіні: «Хліб - болото, а всьому голова - срібло й злото». Данило нічого не сказав. Але наступного дня привів майстра, замкнув його знову в майстерні. А тут вісті прилітають - ворог іде. Данило зібрав своє військо, вирушив у похід. Поїхав, а про майстра забув, що замкнений. Король видав такий закон, що ніхто не сміє до каси підходити, інакше - смерть. Минуло кілька місяців. Данило з військом повертається додому, чекає від майстра-золотаря дарунку за перемогу, а того - нема. 1 тут король згадав. Зіскочив з коня, біжить до каси, відмикає, а на купі золота лише кістяк майстра, а на стіні золотом написано: «Срібло, злото - то болото, а хліб - цар!» Отак життя навчило... - Шанобливе ставлення до хліба підкреслюють чимало мудрих прислів'їв та приказок. Пригадаємо деякі з них: Діти називають прислів’я про хліб Пшениця колоситься - життя веселиться. Хочеш їсти калачі - не сиди на печі. Глибше орати - більше хліба мати. Хліб - батько, вода - мати. Без хліба - суха бесіда. Хліб - усьому голова.
-А ще й загадки спробуйте відгадати:
Відгадування загадок По полю бродить, Зерно молотить, Жне, косить, Хліба не просить. (Комбайн.) Маю жовтий вусок, Запашний колосок. Буде з мене мука Й паляниця м'яка. (Пшениця.)
В кожнім колосі зерно Світиться янтарне, Бо трудились на землі Люди всі ударно.
Наче сонце, на столі Свіжа паляниця... То на славу уродила Золота ... (пшениця).
Хоч не солодкий, та дуже смачний. Хоч і дешевий, проте дорогий. Сядем обідати - він на столі. Люблять його і дорослі, й малі. (Хліб.)
Вчитель. Про звичаї українського народу
- Ще з пелюшок привчали дитину любити й шанувати хліб. Паля¬ниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Дуже пильнували, щоб хліб не падав додолу. - А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати і з'їсти. Коли хтось знайде на дорозі окраєць, не можна через нього переступа¬ти. Потрібно підняти, обтрусити і покласти на видному місці - птахам.
За гріх вважалося надкусити і не доїсти шматок. Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно збирали. Будь-яке свято чи обряд не обходилися без хліба. Народжувалася дитина - йшли із хлібом. Виряджали сина в далеку дорогу - і мати замотувала в рушник окраєць житнього хліба. Відзначали весілля з хлібом-сіллю та весільним короваєм. Будували хату - неодмінно приходили з хлібом. Гостей зустрічали з хлібом-сіллю. Подивіться на цю красу. Тож порадіймо з вами, що наш насущний у нас на столі. Віддаймо дяку трударям, що виколосили його, вимолотили, пере¬мололи на борошно, рукам, які випекли оці смачні, рум'яні, схожі на сонце паляниці. Хліб - совість наша, хай буде в кожній хаті на столі прикритий ви шитим рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий, недобрий. Хліб не буває таким. Бувають невмілі руки, які невдало випечуть його. Тож вклонімося всі цій святині, щоб одвічно був у кожній хаті, щоб не черствів, не був глевким. Бо в народі кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми».
Ось він, хлібчик духовитий, З хрустом кірочки смачним. Ось він — теплий, мов налитий Щедрим сонцем золотим. І на стіл у кожен дім Завітав, з'явився він.
Хлібе, святий наш хлібе! Перед тобою голову схилю, Вустами прихилюсь до тебе, хлібе, І клятву вимовлю свою. Клянусь тебе любити ніжно, щиро. Клянусь, повіки шануватиму тебе! Пам'ятаймо, що в хлібі - велика праця. Пам'ятаймо завжди, що хліб -святий. Шануймо його так, як шанували наші бабусі і дідусі.
Гості мої дорогенькі! Добра вам бажаю, І за добрим звичаєм Хлібом пригощаю!
Діти в українському вбранні пригощають усіх присутніх святковим короваєм, запашними булочками. Звучить пісня «Хліб - усьому голова».
Література 1. Галицькі легенди, перекази, бувальщини. — Львів, 1967. 2. Куріпта В. І. Сценарії позакласних заходів у 1—4 класах. — X. : Осно-ва, 2008. 3. Мої улюблені вірші / Упоряд. В. Паронова. — Т. : Підручники і посіб-ники, 2003. 4. Народ скаже — як зав'яже : Укр. нар. прислів'я, приказки, загадки, ско-ромовки / Упоряд. та передм. Н. С. Шумади. — К. : Веселка, 1985. 5. Свято в початковій школі. — Рівне, 2000. 6. Скрипченко Н. Ф., Савченко О. Я. Джерельце : 36. творів для позакл. читання в 3-му кл. — К.: Рад. школа, 1989. 7. Скрипченко Н. Ф., Савченко О. Я. Струмок: 36. творів для позакл. читання в 2-му кл. — К.: Рад. школа, 1983.
Додаток до мультимедійної презентації Слайди 2-13 (по сценарію) Віршовані рядки читають учні Слайд 13 Виробничо-технологічна лабораторія, де проводяться різні заходи такі як тестування виготовленої та отриманої продукції, дослідження властивостей готової продукції, перевірка якості отриманих матеріалів та сировини, розробка нових видів продукції та її випробовування.
Cлайд 14 По трубах, що йдуть зі стелі, рухається борошняний потік і потрапляє в округлі металеві чаші, куди також подається все, що потрібне для створення білого тіста: вода, дріжджі, сіль, цукор.
Cлайд 15 -18 Спеціальна машина перемішує вміст чаші до однорідної маси. Потім тісту потрібно дати постояти, тоді воно дозріє, стане пишним
Cлайд 19 Готове тісто з чаші перевертають в бункер, схожий на блискучу воронку, а звідти в тістообробну машину. Спеціальний пристрій перетворює відміряні шматки тіста на охайні кульки. Потім такі колобки вирушають в тістоформуючу машину, де кульки розкочуються в ковбаски. Cлайд 20 Кожна смужка тіста обережно викладається на стрічку конвеєра. Рухаючись по кругу, майбутні батони набирають об'єм, стають пишними і просуваються до наступного ще загадковішого пристрою
Слайд 21 Цей пристрій називається ніж-нарізувач. Гладкі батони без малюнка потрапляючи під нього, виходять з красивими гребінцями і рівними рядами просуваються до тунельної печі.
Слайд 22-23 Спеціальний пристрій перетворює відміряні шматки тіста на охайні кульки для випічки формового хліба.
Слайд 24 – 25 - 26 Якщо хліб та батони виготовляє тістообробна машина, то розподіл тіста для виготовлення булочок, калачів відбувається вручну.
Слайд 27 - 29 Виїжджаючи з печі, красиві золотисті батони скачуються на стрічку конвеєра.
Слайд 30 - 33 Свіжоспечені булочки рухаються по стрічці і укладаються на лотки.
Слайд 34 Хлібобулочні вироби готові для транспортування в магазини, дитячі садки,школи, лікарні.
Слайд 35-36 У магазині
Слайд 37 Ось він - рум'яний і духмяний Лежить у хаті на столі. За хліб незміряне "спасибі” Всім хліборобам на землі!
