Підготовча робота 1. Індивідуальні співбесіди з приво¬ду створення костюмів (з ураху¬ванням можливостей вихованців). 2.. Надання переліку: казок для опра¬цювання змісту. 3. Індивідуальні підготовки завдань з етапу: «Домашнє завдання», «Ві-ночок», «Квіткове попурі».. 4. Власне опрацювання додаткових інформаційних джерел (список рекомендованої літератури дода¬ється). ХІД ЗАХОДУ : Ведучий на фоні повільної мелодії чи¬тає легенду. ЛЕГЕНДА ПРО КНЯЖИЧА У далеку давнину, під час війни з чу¬жинцями, в одного князя було за¬брано в полон єдиного малолітньо¬го сина. Визволити хлопчика ніяк не вдавалося, бо чужинський король охороняв і виховував його як рідно¬го сина. Минали роки, княжич під¬ростав на чужій землі, поступово за¬буваючи про те, що з ним сталося. На превеликий жаль, забув він і рід¬ну мову, і рідного батька. А батько-князь, лишившись один під старість, не міг забути свого сина і все плекав надію про його повернен¬ня додому. Неодноразово за ці роки посилав він своїх служників до чу¬жинського короля з проханням по¬вернути йому сина, але завжди отри¬мував відмову. І тоді вирішив старий князь пробудити в юнака спогад про дитинство. З останнім сподіванням він послав до сина гінця, що привіз йому забавлянки, які він не пригадав. Тоді посланець князя заспівав юна¬кові пісню рідною мовою, але він і її не впізнав. Зрештою юнак одержав, у подарунок від рідного батька обе¬ремок пахучих квітів і трав, що зрос¬ли на його далекій батьківщині. І ста¬лося справжнє диво. В ароматі давно знайомих квітів він упізнав дух рід¬ної землі, згадав дитинство і все, що трапилось із ним багато років тому. Княжич утік із полону і повернувся до свого батька. Так квіти з рідної землі подарували людям справжнє щастя, бо дух та аромати батьківщини най-дорожчі й найсолодші в світі. Ця легенда стверджує, що квіти, по¬чинаючи з дитинства, накопичують у людині безмежний скарб— потяг до краси та любов до рідної землі. Тож припадаймо спраглими вустами до живлючих джерел народної мудро-сті, не даймо замулитися і зникнути їм, пробуймо ще захистити і зберег¬ти ці тайни про квіти, трави і дерева, яких люди наділили чарами, цілющою силою, магічними властивостями, що стали символами нашого буття. Людство свариться, воює, відбувають¬ся різкі процеси негативного спря-мування. І тільки природа — свята, вона постійна. Весну змінює літо, потім осінь, яку змінює зима,— усе настає вчасно. А окрасою цієї при¬роди є квіти. Але найкращі, найчарівніші квіти — це наші діти. Діти — це наше щасливе і радісне майбуття. (Під повільну плавну мелодію заходить богиня квітів Флорис із букетом квітів та кошиком із квіточками, зроблени¬ми з кольорового паперу. Богиня круж¬ляє у такт музиці, водночас розкида¬ючи квіточки по підлозі.) Флор и с. Доброго дня вам! Доброго й погожого! Я — богиня квітів Фло-рис. Сьогоднішнє свято було замовлено на моє прохання. Адже у нашому королівстві сталася сумна подія — мій магістр квіткових наук був змушений залишити свою посаду через похи¬лий вік, і тому сьогодні ми влаштуємо квітковий турнір, на якому оберемо нового магістра нашого королівства. Ось, я тільки змахну паличкою і про¬мовлю слова-закликання — претен¬денти почнуть з’являтися. А ви, мої любі друзі, спробуйте відгадати, хто вони! Отже, я оголошую про початок турніру. І перш за все, я хочу оголо¬сити секундантів, які стежитимуть за результатами змагання. Отже, це ___ та_____ . І етап турніру. «Віночок» ; Флорис Перші квіти проростають З цибулиночок малих, Кожну весну зустрічають, Розпізнайте, діти, їх. Я той сніг колю «голками» — Зелененькими листками, Білу квітку вивільняю— В ноги березню схиляю.
Змахує паличкою — з’являється Підсніжник. Ц і д с н і ж н и к Я — квіточка ніжна, Така білосніжна, Тоненька, тендітна. Ласкава й привітна. Послухайте, як срібно Дзвенить голосок: «Не треба, не треба Зривати квіток». Я — Квітка — символ ранньої весни. Колись богиня Флора роздала квіт¬кам костюми для карнавалу. Мені ді¬стався білий костюм. Сніг також хо¬тів узяти участь у розвагах, але у нього не було наряду. Тоді він звернувся за допомогою до квітів. А я — малень¬кий й непримітний — не зміг залишити друга в біді. .Відтоді ми нероз¬лучні — сніг і «сніжна» квітка. Закладає на дошці першу квіточку ві¬ночка. Флорне Що за квіточка пахуча: І червона і Колюча? Змахує паличкою — виходить Троянда. Т р о я н д а. Я — Троянда, або як ще кажуть у нас в Україні, Ружа. Приїха-ла я з далекої та жаркої Індії; на моїй батьківщині багато чарівних краси¬вих квітів, але перевагу віддають мені. «Царівною квітів» назвали мене давні греки. А цінують мене за красу, ніж¬ність та чудовий аромат Закладає другу квітку Віночка. Флорис Лист зелений і міцний, Сніг для нього не страшний, А коли весну стрічає, Сині очі розкриває. Змахує палицею — виходить Барвінок Барвін о к. Здавна люди дивуються тендітною рослинкою, яку не може здолати ані холод, ані вітри, ані моро¬зи. Її листя зеленіє навіть із-під снігу. Та й не тільки дивуються люди, але й вчаться так само витримувати ви-пробування, що посилає доля. В твоєї матусі під самим вікном Барвінок всю зиму дрімав тихим сном. Вітри хугували, метелиця била, А лист кучерявий тримався щосили. Краплини з-під стріхи умили барвінка, І в небо звела сині очі рослинка. Запахло весною, лелеки вернулись, І люба матуся твоя усміхнулась. Закладає третю квіточку віночка. Флорис Наче сонце, серединка, Пелюстків біла хустинка, Знає бджілка і комашка, Що звуть квіточку.. Змахує паличкою — виходить Ромашка. Ром аш ка Я біла Ромашка, а як росту? Крапельку сонця в собі несу. З травня до осені Всюди білію, Краплиною сонечка Землю я грію. З медом від мене бджілка летить Дарунок неба, дарунок землі, Цвітуть у людей на святковім столі Цвітуть і не гаснуть ромашкові квіти, Бо сонце люблять дорослі і діти. Закладає четверту квітку віночка, Ф л ори с Він гордо голову тримає І перед вітром не схиляє. . Він, жовтий, чорний, полум’яний, Як козачок, він весь чорнявий. Змахує палицею — виходить Чорнобри¬вець. Ч о р н о б р и в е ц ь. Я Чорнобри¬вець, а ще нас називають бархатцями. Моя батьківщина —Мексика. У ац¬теків та майя були цілі плантації чор-нобривців. І люблять нас по всьому світі. Ось, наприклад, у великих містах Індії нами нерідко засівають цілі поля. Виявляється, що ми виділяємо речовини, які здатні вбивати безліч мікробів та шкідників рослин. Тому ми і самі майже ніколи не хворіємо. Закладає п’яту квітку віночка. Ф л о р и с Синьоока ця заброда Водить в житі хороводи. Де вона вінки спліта — Там рідкі ростуть жита. Змахує паличкою — виходить Волошка. Волошка. Цвіту я у червні-липні. Уважаюсь бур'яном, особливо часто трапляюся в житах. Я і декоратив¬на, й лікарська рослина. Цікаво, що не всі волошки сині, а є рожеві, білі, темно-пурпурові. Наукова назва по¬ходить від грецького «кентаврос» —. той, що кале биків,— деякі волошки справді колючі. А російське «василек»—нібито від імені сільського хлопця, який закохався у русалку і був перетворений нею на квітку. Русалки охоче плели вінок із волошок. Утім волошкові вінки лю¬били не тільки русалки, а й звичай¬ні сільські дівчата. Дивлячись на ці гарні квіти, вони мріяли про щастя. А в стерні — волошки, Назривав їх трошки. Сині, сині зорі, Це волошки — Зорі! І такі дрібненькі— Ниточки тоненькі — Слізки росяні, Мрії весняні. Закладає останню квіточку віночка. Флорис. Ось і заклали ми віночок із наших учасників, тепер настала моя черга спостерігати за ходом змагання. Ведучий вестиме квітковий турнір. В е д у ч и й. Дякую і хочу продовжи¬ти тему «Віночок».
УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК Мабуть, кожна дівчинка вміє плести віночок—із жовтих сонечок-кульбаб чи з кленових листочків — короною чи просто з’єднуючи в барвисте коло лісові й лугові квіти. Впліталося до віночка багато різних, квітів, як-от: ружа, калина, безсмертник і деревій. Барвінок до людської оселі, до горо¬ду тягнеться. Узимку відвар барвінку п’ють від простуди, улітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть із нього весільні віночки. Ці¬лий рік його шанують, бо вважають символом життя. А безсмертник дарує здоров’я всьо¬му роду людському. Цвіт вишні та яблуні — символ мате¬ринської любові. Любисток і волошки у віночку — це символ людської відданості. Ромашка ж приносить не тільки здоров’я, але й доброту та ніжність, і вплітають її з кетягами калини та цвіту яблуні, вишні. Переплітають із вусиками хмелю — символом гнуч¬кості й розуму. А всього в українському віночку два¬надцять квіточок, кожна — лікар, оберіг. За О. Кириченко А поки секунданти підбиватимуть результати І етапу, наші учасники про-ведуть гру, в яку в давнину полюбляли грати дітлахи. (Роль ведучого виконує богиня Флорис).
Діти сідають колом. Обирають ведучого. Діти повідомляють ведучому назву квіт¬ки, якою вони хочуть бути. Ведучий стає посередині й говорить: Плету, плету віночок, Треба мені квіточок. Потребую... Називає, наприклад, квітку мальву (пі¬вонію, ромашку...). Тоді гравець, який має назву відповідної квітки, повинен швид¬ко підвестися, обкрутитися і знову сісти, промовляючи: Ось я, тая квіточка. Іду до віночка. Якщо той гравець відразу не підводить¬ся, то дає ведучому фант і стає осторонь. Якщо ведучий помилково покличе квітку, назви якої немає між учасниками гри, то також дає свій фант і «плете» далі. Гра триває доти, доки всі квітки, не будуть вплетені до вінка. Потім діти розігрують фанти. Веду¬чий, показуючи на один із предметів, запитує: «Що робити тому, кому на¬лежить цей фант?» Усі гравці бачать цей предмет, але один стоїть до ньо¬го спиною і не знає, на чий фант по¬казує ведучий.. Цей гравець (його ще називають «дзеркалом») призначає «штрафи» — завдання, які потрібно виконати, щоб «викупити» фант (на-приклад, заспівати пісню чи відгада¬ти загадку, розповісти вірш чи стан-цювати). Слово про підсумки І етапу змаган¬ня надається секундантам (урахову¬ються такі критерії оцінювання: чіткість виступу, відповідність вбрання (костюму), естетичне оформлення квітки для віночка, доречність мо¬нологічного висловлювання. Мак¬симальна оцінка— 4 бали.) В е д у ч и й. Другий етап нашого зма¬гання має назву «Загадковий квітник» . Учасникам буде запропоновано відгадати загадки із відгадками назв кві-тів. ЗГІДНО З обраним номером загадки з мішечка— а їх буде дві — ви може¬те у цьому конкурсі отримати 2 бали. 1. Стоять красуні на воді, Вінки в них білі й золоті. (БІЛІ лілії) 2. Фіолетові фіранки У світлиці та на ґанку. Фіолетові малята Весну люблять зустрічати. (Фіалки) 3. Дерево — дерев’янське, Листя коханське, Цвіт янгольський Кігті диявольські. (Троянда) 4. Із малої цибулини - Виріс весняної днини, До нарциса привітався, Та на грядці запишався. (Тюльпан) 5. Із зеленого вівса . Цілі дні і ночі, Дивляться у небеса Темно-сині очі. (Волошки) 6. На городі в нас росте Сонце ясне, золоте. Жовте око, жовті вії, Та чомусь воно не гріє. (Соняшник) 1.. Квітка,гарненька, Із сонечком схожа — Краї біленькі, Серединка жовта. (Ромашка) 8. За підсніжником у квітні . Голубим намистом квітну. Не одну вже квітку маю — Сім до неба піднімаю. (Пролісок) 9. З-під снігу з’явився, Прокинувсь од сну, Усіх запросив, Зустрічав весну (Підсніжник) 10. Що за диво — дивина І в житі квітка є одна? Пала, мов ліхтарик, Червоний кептарик. (Мак) 11. Квітка сонячна, красива, Стане згодом: сива, сива, Вітерець її подмуха — Стане миттю сивим пухом. (Кульбабка) 12. Хоч і схожий він на дзвоник, Та тихесенько стоїть. Скільки б я не колихала, Він не дзеленчить, (Дзвіночок) 13. Лист зелений не пропав, А під снігом задрімав, Щоб у синю сукенчину, Одягнуть весняну днину. (Барвінок) Нерозгадані загадки переходять у зал — для глядачів: Слово для підбиття підсумків етапу «За¬гадковий квітник» надається секундан¬там. Ведучий. Оголошується поча¬ток третього етапу турніру «Квіткове попурі». Учасникам заздалегідь було запропоновано підготувати уривки з пісень, у яких зустрічаються назви квітів. Але будьте уважними, якщо у вас такий самий уривок, що співає інший учасник, його вже співати не¬можна. За кожну співаночку ви отри¬маєте І бал . Отже, нехай вам щастить на цьому етапі! Слово для підбиття підсумків етапу на¬дається секундантам. В е д у ч и й Наш четвертий етап називається «У казках місце є квіткам». Зараз вам пропонується витягнути номер уривка з казки. Якщо ви правиль¬но назвете назву казки, отримаєте 1 бал. Усього кожному учасникові про¬понується по 2 уривки. Отже, макси¬мальна кількість балів — 2: 1. «...Музики,- крупні маки та півонїї — дули в лушпиння від гороху й зовсім почервоніли від потуги, а малесенькі блакитні дзвоники та білосніжні дзвоники дзвеніли так, наче на них було вдягнено бубон¬ці. Це була забавна музика!.» (К К: Андерсен «Квіти маленької Іди») 2. «...Травка зеленіє, сонечко бли¬щить, а у наших королівських лі¬сах розпускаються весняні квіти Тому наказую доставити до Но¬вого року у палац повний кошик підсніжників.» (С. Ж Маршах «Дванадцять місяців») 3. «...Ох, як запаморочилося у Ружі в голові — адже вона раніше не знала, що таке рух, та їй здалося, що все несеться навколо неї ска¬женим хороводом: і каміння, й водорості, й морські їжаки. Вона на¬віть зблідла, але через гордощі не видала жодного звуку — так, вона була дуже, дуже гордовитою:» (Б. Заходер «Самітник та троянда») 4. «...Зібрали Доньки до себе й свою матінку. А вона викопала біля ста¬рої оселі трояндові кущі і посадила в себе під вікном. Щоразу вони роз-цвітали біля палацу дивовижними, і розкішними білими та червоними трояндами, виповнюючи довкілля своїми вишуканими ароматами». (Брати Грімм «Біляночка та Зоряночка») 5. «...Кай та Герда негайно залишили володіння королеви. Вони були такими задоволеними та щасливи¬ми, що з легкістю подолали шлях до дому, де на них чекала бабуся й рос¬ли їх дивовижні червоні троянди». (Г. К. Андерсен «Снігова Королева») 6. «Королева- відьма відшукала у печері отруйні корінці й зварила їх в величезному чані. Коли вари¬во закипіло, вона занурила туди яблуко,й яблуко стало кольо¬ру дивовижної червоної троянди». (Брити Грімм «Білосніжна й сім гномів») 7. «… Посадила жінка зернятко в квітковий горщик, і виросла з нього гарна квітка. Коли квітка розцві¬ла (а це був справжній тюльпан), в чашечці на зеленому стільчику сиділа крихітна дівчинка,..» (Г.К. Андерсен «Дюймовочка») 8. «В одному маленькому королівстві жив принц. Він дуже хотів одру-житися з донькою імператора. Був у принца трояндовий кущ, на яко¬му розпускалася тільки одна тро¬янда. Вона пахла так солодко, що понюхаєш її—і турботи свої і горе забудеш. Ще був соловей, який співав так чудово, немов у ньому зберігалися всі найпрекрасніші ме¬лодії. 1 троянда, і соловей призна¬чалися в дар принцесі; їх поклали у великі срібні скриньки і відісла¬ли до неї...» (Г. К Андерсен «Свинопас») 9. «...Наступного ранку прокинув¬шись, визирнув у вікно і побачив чудовий сад. Він одразу ж пригадав прохання своєї улюбленеці Белли. Спустившись у сад, купець почав рвати троянди. Раптом щось жах¬ливо закричало. Він озирнувся — перед ним...» (Марі Лепренс де Бомон «Красуня й чудовисько») 10. «— Годі, годі! із жахом закрича¬ла Женя, схопивши руками за голову—Удосталь! Що ви, що ви! Мені зовсім не потрібко стільки іграшок. Я пошуткувала. Я боюся...» (В. Катаєв «Квітка-семицвітка») 11. «А тим часом здійнявся вітер. Він підхопив Маргаритку її підноси¬ло все вищ е й вище, а потім поча¬ло зносити убік. Незабаром вона перетворилася на маленьку цяточку і її ледве було видно в небесній блакиті. Скельчик заліз на дах будиночку й почав дивитися на цяточку в свою трубу. 12. . «— Перебери крупи,— і враз мачу¬ха штовхнула ногою мішок із че-чевицею та просом. — А потім прополи грядки, вичисти попіл у печі і не забудь посадити 30 кущів біля будинку. І можеш зби¬ратися на бал...» (Ж. Перро «Попелюшка») Секундантам пропонується підбити під¬сумки етапу. Ведучий. Наш наступний етап на¬зивається «Домашнє завдання». Учас-никам пропонувалося самостійно під¬готувати будь-яке завдання, пов'язане із квітами. Варіанти завдань: І Танок. 2. Пісня про квітку. 1 Повідомлення «Потвор¬на краса» (про індійську квітку рафле¬зію). 4. Квітковий гороскоп (створення буклету). 5. Умій рученята «Як удома змайструвати бризкалку для кімнат-них квітів» та як доглядати за домаш¬німи квітами. 6. Квітковий годинник (за дослідженнями К. Ліннея.) Секунданти дід час визначення результатів конкурсу враховують такі критерії: оригінальність виконання завдання, естетичність оформлення, чіткість і послідовність у діях, уміння триматися перед аудиторією. (Макси-мальна кількість балів — 4.) В е д у ч и й. А зараз — найвідповідальніший п'ятий етап нашого турніру, що називається «Квітковий сканворд». Вам пропонується знайти назви квітів (13 штук), за кожне правильно написане слово ви одержите по 1 балу (слова у квадратах можете за¬креслювати, так буде зручніше і швид¬ше). Секундантам ви повинні принести свої аркуші з виписаними назвами квітів. Але це не все. Той, хто зможе і з літер, що залишилися у квадраті, скласти назву ще однієї квітки, отримає додатково — 3 бали. (Пролісок, барвінок, жоржина, ірис, мальва, лілія, нарцис, кротон, фікус, цитрус, кактус, мак, айстра; додат¬кове слово — орхідея.) Поки учасники виконують завдання, гля¬дачам пропонується послухати аудіозапис із дитячого журналу «Професор Кред», у якому в рубриці «Етикетка» розповіда¬ється про «мову» квітів та букетів. Після оголошення підсумку етапу «Квіт¬ковий сканворд» ведучий розповідає про орхідею. Флори с Квіти різні, ранні і пізні, ц Б О м д А к м Е И А ж А л й р А Ф п Р 0 Л І С 0 К І Е В р ь . л Т т І К Р І ж в І р о Р У У н и А я А н И с с о і н А р ц и с X р К А К т У- с І я
Восени і навесні... Троянда І червоні, як троянда І рожеві, як піон... Волошка І зелені, як лаванда, І фіалкові, як сон. Фл о рис На душі в людини свято: Як чудово, що вони Різні всі, що їх багато, Квітів сонця і весни! Ведучий. Слово для оголошений підсумків Квіткового турніру надаєть¬ся секундантам. (Зачитують диплом про надання звання почесного магістра Квіткового королівства, богиня Фло¬рис вішає на груди орден та кожному учасникові за участь вручається гор¬щик із кімнатною квіткою.) Література 1. Александров Б. А. В стране зеленой. — М.: Просвещение, 1973. 2. Вовк Б. Цветы. Книжка-картинка. Для дошкольного возраста. — К.: Весел¬ка, 1989. . л • 3. Вчимося мови та розмови, або Чи¬таемо разом / Укладачі: К. Л. Кру-тій, Н. В. Маковецька.^— 2-е вид., ви¬прав. — Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2007.-372 с. 4. Довкілля: Хрестоматія: Для початк. кл. загальноосвіт. кавч. закладів / Упоряд О. А. Біда. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1999.-368 с. 5. Тисяча загадок / Уклад.: Л. Возкюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.-144 с. Українська абетка. (Збірник абеток) / Упорядник Надія Кир’ян.■— К.: Ве-селка — ВУТ «Просвіта», 2005
