Формування ключових компетентностей молодших школярів засобами сучасного змісту освіти
Дай мені рибку, і я буду їсти її весь день, навчи мене ловити рибку, і я буду їсти її протягом всього життя. Східна народна мудрість Гарна школа починається з уроку. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання. Зрозуміло, що уроки в умовах компетентнісного навчання, в умовах співробітництва (вчитель — учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань.
Величезні зміни, що відбуваються останнім часом у світі, кидають виклик нам, педагогам. Неможливо уявити ті види робіт, які будуть виконуватися по закінченню школи сьогоднішніми учнями початкових класів. Вчені вважають, що більше 25% тих видів робіт , які будуть потрібні через десяток років, сьогодні ще не існує, а сучасні види робіт суттєво зміняться. Отже, щоб працювати у майбутньому, людині необхідні будуть абсолютно нові знання та навички. Тому завданням сучасної школи є виховання компетентної особистості, яка володіє не тільки знаннями, професіоналізмом, великими, моральними якостями, але й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання і беручи на себе відповідальність за дану діяльність. Використання сучасних методів активізації навчальної діяльності, спрямованих на формування ключових компетентностей . Метою комунікативної компетентності є: формування культури усного та писемного мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження. Тому, щоб учні вміли спілкуватися усно і письмово на уроках: використовую на уроках діалоги, монологи; інсценізую казки; пропоную усний опис картини; проводжу нестандартні уроки, ділові та інтелектуальні ігри; розширюю словниковий запас учнів через роботу із словниками; пропоную складання словосполучень та речень , проводжу роботу з відновлення деформованого тексту; використовую мовні інтерактивні технології та прийоми педагогічної техніки; організовую роботу по складанню пам’ятки щодо адекватного спілкування і відпрацювання з дітьми з використанням конструкцій «Я вважаю», «Перепрошую», «Я певен», «Дозвольте».
Інформаційні передбачають оволодіння вміннями здобувати різноманітну інформацію, осмислювати й використовувати її. Тому в навчально-виховній діяльності: вчу дітей працювати з підручником, словниками, зошитами з друкованою основою; пропоную пам’ятки: «Робота над текстом», «Учись читати правильно», «Учись читати виразно», «Учись переказувати близько до тексту», «Короткий переказ» (Додаток №1); сприяю формування вміння опрацьовувати інформацію на основі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; вчу дітей діалогу як засобу отримання інформації один від одного; стимулюю знайомство учнів з дитячою періодикою («Пізнайко», «Казковий вечір», «Барвінок»); стимулюю учнів до роботи з комп’ютером. Компетенції саморозвитку та самоосвіти пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися, виконувати творчі завдання. Тому залучаю дітей до виконання творчих завдань та участі в інтелектуальних заходах, практикую диференційовані домашні завдання. Навчаю так, щоб кожен учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю. Що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо оволодіє всімнеобхідним для реалізації її життєвих планів.
Для виконання творчих ,цікавих спільних завдань часто використовую малюнки казкових героїв (Незнайка, мудрої Сови, Собачки, Півника, Котика злісової школи, Буратіно). Кожного разу міняю казкових героїв, ставлю перед учнями різні завдання: - допоможіть Незнайкові скласти речення із розсипаних слів; - поясніть Мурчику, Гавчику і Когутику, як правильно писати їх клички; - перевірити, чи правильно Буратіно виконав це завдання. Взявши за основу своєї діяльності систему індивідуально- диференційованого підходу до учнів у процесі навчання, створюю сприятливі умови для розвитку кожної дитини.
Мене турбує, як не допустити відставанняслабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання сильних учнів. Тому прагну: - кожній дитині, навіть найслабшій, дати міцні знання; - у кожному вихованцю бачити неповторну особистість , індивідуальність; - кожну хвилину перебування учня в класі перетворити для нього на радість. У цьому мені допомагає диференційований підхід до навчання.
Диференційований підхід на етапі закріплення і застосування знань здійснюю переважно у вигляді завдань різної складності й характеру. Вибір їх заваріантами для самостійної роботи учні здійснюють на основі самооцінки своїх можливостей згідно табличок «Самооцінка» (Додаток №2) та «Сходинки моїх досягнень» (Додаток №3).
Тема: Велика буква в іменах по батькові та прізвищах людей. Тренувальні вправи 1. Колективна робота. Завдання. Прочитайте речення. Вставте потрібні букви в словах. На які запитання відповідають ці слова? … аша і …аля сидять за однією партою. (Даша і Галя сидять за однією партою). 2. Завдання на вибір І варіант. Виписати імена дітей в алфавітному порядку (завдання на дошці). ІІ варіант. Групова робота (вправа 215): списати, підкреслити прізвища, пояснити, чому слова написані з великої букви. 3. Спільне завдання: вибіркове списування (вправа 216).
Тема: Слова – назви предметів (закріплення). Мета: закріпити вміння розпізнавати слова-назви предметів. 1. Колективна робота. Складання розповіді за малюнками і словами. Записати останнє речення. Підкреслити іменники. Вибір варіантів: І варіант: самостійно. ІІ варіант: з допомогою вчителя. 2. В..р..сень, уч..т..лька, д..ктант, д..т..на, м..даль, мтро, ол..нь, вул…ця, за..ць. Вставити пропущені букви, поставивши наголоси. І варіант. Виписати слова, які відповідають на запитання «хто?» ІІ варіант. Виписати слова, які відповідають на запитання «що?»
Ось приклади поступового нарощування складності тренувальних вправ на уроках мови: 1. Спиши. Підкресли клички тварин. Поясни правопис слів з великої букви. 1. Собаки Лайка, Білка, Стрілка, Сніжинка – перші мандрівники космосу. 2. Діти доглядали маленьких лошат Орлика і Вогника. 3. Лелека Журка знявся з місця. 2. Доповни речення. Що ми їмо? Ми їмо …, …, … . Що ми одягаємо? Ми вдягаємо …, …, … . 3. Випиши групами слова, близькі за значенням. Труд, метелиця, хуга, хуртовина, робота, завірюха, віхола, праця, заметіль. 4. Напишіть відповіді на запитання. В якій країні ти живеш? Як називається столиця нашої держави? Як називається місто, в якому ти живеш? За якою адресою ти живеш? 5. Запиши повні відповіді на запитання: Як звати твою маму? З ким ти товаришуєш? Як звати твою вчительку? 6. За малюнком та запитаннями склади розповідь. Допиши заголовок.
Уроки мови не уявляю без опорних схем, цікавих ігор. Це дозволяє дітям ознайомлюватись з новим для них навчальним матеріалом, закріплювати вивчений.
щоб навчальний процес відбувався за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, на сучасному етапі вводяться інтерактивні методи навчання. Адже організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвихситуацій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідноїситуації. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими, конструктивно мислити, приймати продумані рішення. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому учні формують характер, розвивають світогляд, логічне мислення, шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; мають змогу зробитивідкриття; формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітнихзасобів; навчаються співробітництву. Тобто, інтерактивні методи є одними ізшляхів формування життєвих компетентностей.
Мозковий штурм. Є прекрасним методом для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Ефективний метод колективного обговорення, що спонукає учнів проявляти свою уяву та творчість, допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.
Надаю перевагу методу побудови «асоціативного куща».
Перед очима дітей виник такий цікавий «кущ». зла, жорстока білосніжка мстива дбайлива зла ЗИМА добра господиня холодна трудівниця морозяна, вітряна чарівниця добра, лагідна
Метод «Читання з зупинками». Керуючись певними міркуваннями, роз поділяю текст на частини. Після прочитання кожної частини здійснюється рефлексія діяльності учнів із застосуванням прийому прогнозування, тобто відучнів вимагається вміння зробити деякі висновки або спрогнозувати наслідки з опрацьованого ними матеріалу. Методи «Мікрофон», «Незакінчене речення». Учні повинні закінчити одне й те ж речення, висловлюючи свою думку чи позицію. Відповіді учнів можуть починатися зі слів: «Я буду», «Я знаю», «Я вмію», «Я ціную», «Я можу» і т.д.
Цікавим методом є метод «Складання сенкану». Добір слів, які відповідають на запитання різних частин мови, складання словосполучень, речень до даних слів. Вивчаючи оповідання В.Чухліба «Повінь», діти складають сенкан до слова Тетянка: Тетянка добра, чуйна оберігає, захищає, допомагає справжній друг рідній природі товариш
Ефективними методами, що допомагають вчити моїх дітей здобувати знання і критично мислити, є парна і групова робота. Організовую її як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок.
Працюючи в парах, учням дається шанс подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати думки перед класом. Вона сприяє удосконаленню навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати і вести дискусію. Під час роботи в парах учні обговорюють завдання, короткий текст, визначають ставлення (думку) партнера з того чи іншого питання, твердження; здійснюють критичний аналіз роботи один одного; формують підсумок теми, що вивчається.
Опрацьовуючи вірш Ганни Чубач «Я беру своє відерце», учні, працюючи в парах, виконували диференційоване завдання. Одні закінчували думку рядками вірша. Другі доповнювали малюнок до тексту своїми висловлюваннями. Треті – складали розповідь про допомогу батькам на городах. «біжу мерщій по воду, бо …» «не спали - …» «ні очей, ні вух не мають, бо …» «помідори червоніють, бо …» «хочуть їсти, хочуть пити, та …»
Вирішення певних проблем відбувається переважно в групах. Групова форма роботи передбачає навчання одним групи учнів; всі інші працюють над одним завданням разом із наступним контролем за результатами. Цей прийом відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, реалізації природного прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Така модель може застосовуватись на різних етапах навчання.
На уроці позакласного читання, вивчаючи тему «Зима - білосніжна», на етапі засвоєння нових знань і вмінь кожна група отримала завдання певного рівня. Перша група працювала над віршем В.Бичка «Зима» і виконувала такі завдання: Прочитати вірш. Знайти рядки, в яких описані ознаки зими. Друга група опрацьовувала вірш І.Блажкевича «Взимку» і виконувала такі завдання:: Прочитати вірш. Знайти рядки, в яких розповідається про просьбу пташок взимку. Третя група виконувала завдання за віршем «Грудень» Л.Литвинця: Прочитати вірш.
В навчальному процесі впроваджую такі прийоми оцінювання учнів: експрес опитування (це можуть бути стислі усні або письмові відповіді, завдання типу «продовжити речення», заповнити таблицю, скласти схему).
Самооцінка своєї роботи або однокласників. В цілому цей метод є цінним. Застосовуючи цей метод, я багато чого дізнаюсь про себе й учнів, а також про якість навчального процесу. Самооцінку уроку учні здійснюють за табличками «Урок» та «Знаю. Вмію. Ціную»
Результат навчання обов’язково підлягає оцінюванню. Виходячи з того, що компетентність – це кінцевий результат навчання, актуалізується проблема визначення критеріїв оцінювання сформованості цієї загальної здатності. Оцінювання компетнтностей має бути рівнем, співвідноситися з рівнями оцінювання навчальних досягнень. Виконавши якесь завдання, дитина, звичайно захоче, щоб була оцінена робота. Я вважаю, що дитина має знати про результати своєї праці. Залучаю до оцінювання й учнів (користуються таблицею – додаток №9). Тут вказані рівні навчальних досягнень учнів та критерії оцінювання.
Я впевнена, що наші учні досягнуть успіху в житті, зможуть щастя своє створити власними руками. Школа лише думає про майбутнє, а її учні його збудують. Я хочу, щоб у дитячому світі життєтворчості було завжди сонячно. І завершую свої роздуми словами східного поета, філософа Каміна Джибрана. «Ваші діти – це ваші діти. Це сини і доньки самого життя. Вони прийшли завдяки вам, але не від вас. Ви можете дати їм свою любов, але не свої думки. У них є свої власні думки. Ви можете дати кров їхнім тілам, але не їхнім думкам. Тому що їхні душі живуть у завтрашньому дні, куди ви не можете потрапити навіть у ваших мріях. Ви можете прагнути бути схожими на них, але не намагайтесь зробити їх такими, як ви, бо життя не рухається назад і не зупиняється у вчорашньому дні».
