«МОВО РІДНА, СЛОВО РІДНЕ...» ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД ДЛЯ УЧНІВ 4 КЛАСІВ
Мета: поглиблювати знання учнів про мову як найважливіший засіб людського спілкування; формувати уявлення про мову як національну ознаку народу; розвивати мислення, активність, бережливе ставлення до рідної мови, бажання її вивчати. Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка; вислови про мову; плакат-девіз «Люби і знай свою рідну мову»; кросворд «Рідне слово»; символи квитків, що означають назви: калина, верба, барвінок. Хід заходу Учитель. У чудовій країні Знань є чарівний автомобіль рідної мови, у якому ми і помандруємо шляхами-доріжками. 1. Наша мова має свою історію. 2. Мова — життя духовного основа. 3. Рідну мову нам у дар дали батьки. 4. Зустріч із піснею. 5. Люби, вивчай рідну мову! 6. Сюрприз. 7. Розцвітай же, слово! — Вирушаймо в подорож під девізом «Люби та знай свою рідну мову». (У подорожі беруть участь екскурсоводи, контролери, які поступово збирають квитки.) ►► Доріжка 1 Учитель. Українська мова має свою історію. Давньоукраїнською мовою написані козацькі державні документи, створена художня писемність епох — від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українська мова має свою могутню класичну літературу в особі Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та ін. Українському слову з часів його виникнення і на всіх історичних шляхах доводилося нелегко. Перша половина XX ст. поставила перед українським народом такі випробування, що їх не знало жодне інше слово. Народ опинився між молотом і ковадлом. Люди хилилися у різні боки, а слово стояло прямо й чесно. Учень Любить рідну мову замало, Потрібно іти на весь ріст, Супроти лихої навали, Що нищить, отруює, палить Наш корінь прадавній, наш зліт. Олесь Лупій
Учитель. За рідне слово велась велика боротьба, коли його не пускали до школи, забороняли вживати. З серця Тараса Шевченка полилася наша мова безбережними, розкутими мелодіями болю і гніву. Завдяки йому та іншим синам і дочкам України мова опинилася на одному з перших місць серед тисячоголосся народів і народностей планети. ►► Доріжка 2 Учитель. Ось що даровано нам у спадок. Мова — життя духовного основа. Вона є канвою, на якій людина вишиває узори свого життя, а для письменника — знаряддя відбиття в художніх образах своїх думок. Мова — це коштовний скарб, набутий віками нашим народом. Учениця України великої слово — Скарб народом перейдених літ. Олекса Ющенко Українська мова багата й милозвучна, нею передаються найтонші відтінки думок і почуттів. Мова — одне з див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого. Учень Вкраїни ти мова — мов те слово дзвінкотюче, мов те золото котюче, вся і давність і обнова — українська мова. П. Тичина Учениця О місячне сяйво і спів солов’я, Півонії, мальви, жоржини! Моря бриліантів, це — мова моя, Це — мова моєї Вкраїни. В. Сосюра Учень. Мова козаків... дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та надзвичайно витончених зворотів. П’єр Шевальє Учениця Барвистість одвічна народної мови — Це щось невимовне, прекрасне, казкове: І ласка любові, зелена калина, І пісня досвітня в гаях — солов’їна. Павло Усенко
Учень Ой яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? Є в ній ліс, лісок, лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак. Олександр Підсуха
Учениця Мово, наша мова — Мова кольорова, В ній гроза травнева Й тиша вечорова. Юрій Рибчинський Учень Вона як зоря пурпурова, Що сяє з небесних висот. І там, де звучить рідна мова, Живе український народ. Володимир Сосюра Учениця Слово і голубить, і карає, Слово і вбиває, й воскреша... Ти, мово,— море, небо неокрає, Несхмертність наша, правда і душа. Степан Литвин
Учень Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос-більш нічого, А серце б´ється, ожива, як їх почує! Т. Шевченко ►► Доріжка 3 Учитель. Мова єднає між собою представників певного народу в часі та в просторі. Залучення дитини до рідної мови — це входження її в суспільство, підключення до колективного розуму. Усвідомлення себе як людини здійснюється через мову рідних дитині людей. Дитина росте, чує першу казочку й пісню і збагачує свій квітник слів, що чим далі — тим більше розростається і пишніше буяє. Учень Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Дмитро Білоус Учениця Мова моя українська — Батьківська, материнська, Рідна мені до болю,— Дужий я із тобою! Валентин Бичко Учень Солов’їну, барвінкову, Колосисту — на віки, Українську рідну мову В дар дали мені батьки. В. Лучук Учениця Прийняла я дарунок від нені — то мова, Тому скарбу ніколи не скласти ціни, Моє серце вона осява барвінково, Будьте вдячні матусі, і дочки й сини. Любов Забашта Учень То матері мова, я звуки твої Люблю, наче очі дитини Ю. Рибальський ►► Доріжка 4. Зустріч із піснею ТВОЯ РІДНА МОВА (сл. В. Зорік, муз. В. Лепешка) Край, у якому зростає людина, Це, любий друже,— твоя Батьківщина. Знай, що нічого рідніше немає Мови, якою вона розмовляє, Мови співочої, нашої мови. Все в ній багате від слова до слова. Друже мій любий, коли підростеш, В ній чарівний, справжній скарб віднайдеш. Час промине, і яскраво засяє Мова, якою народ розмовляє. Хай же буяє, мов квітка ранкова, Мовонько чиста, твоя рідна мова! ►► Доріжка 5 Учитель. Є люди різного культурного рівня, які по-різному ставляться до мови. Одні розуміють усю глибину значення мови в житті народу, тому плекають її, дбають про неї. Та боляче від того, що зневажають мову ті покручі, які говорять «суржиком», кому байдужий статус української мови, хто ладен забути своє рідне у гонитві за західним зразком: «Хай хоч і гірше — аби інше». Учениця І гріш ціна римованим словам, Коли те слово тільки слух лоскоче... Відтак його назавтра навіть вам Ваш рідний син промовити не схоче. Анатолій Перерва
Учениця Ти зрікся мови рідної. Ганьба Тебе зустріне на шляху вузькому... Впаде на тебе, наче сніг, журба. Дмитро Павличко Учень Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тільки камінь має. Сидір Воробкевич Нашій мові потрібен вогонь любові, потрібна духовна міць. Щаслива та людина, яка в радості та в горі будує слово своєї землі. Учениця Рідна мова, рідна мова! Мов завмер без тебе я! Тільки вчую рідне слово, Обізвалась, мов сім’я! Амросій Метлинський Учень Кождий нарід, хоть би дикий, Любить свій родимий край, Любить отцівські язики, Свою мову і звичай. Антін Могильницький Та замало того, щоб любити рідну мову, її необхідно вивчати. Слід користуватися рідним словом, натхненно ростити його коріння й леліяти його цвіт. Ось тоді воно й буде запашним та співучим. Учениця Вивчайте, любіть свою мову, Як світлу Вітчизну, любіть, Як стягів красу малинову, Як рідного неба блакить. В. Сосюра Учень Плекайте, діти, рідну мову. Вчіться складно говорити Своїм рідним словом. Сидір Воробкевич Учениця Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.
В. Сосюра Учень Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіше від сльози Вона хай буде. Максим Рильський ►► Доріжка 6. «Кросворд»
Учитель. Ми живемо в місті, яке з усіх боків оточене лісами, де ростуть різні дерева. Отже, пропоную вам розгадати кросворд і прочитати по вертикалі тему нашого заняття. 1. Лісове білокоре дерево з тонким довгим гіллям і серцевидним листям. (Береза) 2. Листяне дерево, що росте біля річок, озер, на болотах. (Вільха) 3. Могутнє листяне дерево з міцним стовбуром, великою кроною. (Дуб) 4. Хвойне вічнозелене дерево з короткою глицею, довгими шишками. (Ялина) 5. Дерево з гнучким гіллям, вузенькими листочками. Росте на берегах річок, понад ставками. (Верба) 6. Дерево з перистими листками і важкою пружистою деревиною. (Ясен) 7. Дерево з широким фігурним листям. (Клен) 8. Дерево з високим прямим стовбуром, із загостреними листками та квітками у вигляді повислих сережок. (Тополя) 9. Дерево з великим п’ятилопатевим листям з родини кленових. (Явір) 10. Хвойне вічнозелене дерево з прямим високим стовбуром, довгою хвоєю і невеликими шишками. (Сосна) ►► Доріжка 7 Учитель. Українська мова живе, збагачується новими словами. Ми не повинні бути байдужими, не повинні покладатися на те, що буде як буде! Ні! Адже доля нашої мови залежатиме від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як воно житиме в ній. Будемо не байдужими! Тоді мова розвиватиметься. Увесь наш народ повинен уболівати за це. Кожен повинен пишатися своєю мовою, адже вона цього варта. Учень Я без тебе, слово, Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без птахів діброва. Як вогонь у серце, Я несу в майбутнє Невгасиму мову, Слово незабутнє. Ю. Рибчинський Учениця Розцвітай же, слово, І в родині, й в школі, Й на заводі, і у полі Пречудесно, пречудово Розцвітай же, слово! П. Тичина Учень України великої слово, Скарб народом перейдених літ, Багатій, розбруньковуйся, слово, Неосяжний чаруючий світ. Олекса Ющенко Учениця Згорають очі слів, згорають слів повіки, Та є слова, що рвуть байдужий рот, Це наше слово. Жить йому повіки! Народ всевічний. Слово — наш народ! Підсумок. Контролери розглядають зібрані квитки (барвінок, калина, верба), лічать, яких біль¬ше, і цим визначають найактивнішу групу пасажи¬рів цієї подорожі. ►► Література 1. Гуржій Г. Слово про рідну мову. — Суми: Мрія, 1992. 2. Лучук В. Найрідніші слова. — К. : Веселка, 1989. 3. Поезії видатних українських письменників: П. Ти¬чини, В. Сосюри, М. Рильського та ін. Прищепа К. С., Лук’яненко В. Г. Тематичний словник школяра. — К. : Гала, 1997.
